Показ дописів із міткою твори. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою твори. Показати всі дописи

Як дівчата полікували свої іграшки


Цікавою історією хочуть поділитися з нами учениці 3-А класу СЗШ №77 м.Львова : Оленка Терналь, Віка Гедз та Соломійка Бучан. Ось їхня розповідь, яка, можливо, змусить замислитись і декого з вас, дорогі друзі!

"Були собі на світі три дівчинки. Вони дуже любили бавитись і тому попросили, щоби мами купили їм гарні іграшки. Мами погодились. Так у дівчаток з'явились песик Джина, Левик і ведмедик Мімі. Якось дівчата почали весело бавитись. Вони підкидали свої іграшки догори, уявляли себе у джунглях і придумували пригоди для своїх іграшок. Іноді вони навіть кидались іграшками. Коли їхня гра закінчилась, дівчатка  помітили, що у Джини відірвано вушко, у Левика немає хвоста, а Мімі  взагалі залишився без лапи! Спочатку дівчатка не придали цьому значення. Але іграшки дуже образились і заховались від дівчаток у велику шафу. Діти почали шукати іграшки, але ніяк не могли їх знайти. Засмутились дівчатка і зрозуміли, що іграшки образились на них і що вони поводились зі своїми іграшками неправильно. Взяли дівчатка голки, нитки, ножиці і голосно пообіцяли іграшкам, що більше не будуть їх засмучувати. Іграшки почули обіцянки дівчаток, почули, що вони аж плачуть, так хочуть знов їх побачити, розчулились та й вийшли зі шафи. Кожна дівчинка знайшла свою улюблену іграшку і за допомогою голки, ниток та ножиць полагодили всі недоліки. І звірятка вибачили дітей. І знову всі разом вони почали весело бавитись.  Дівчатка бавились обережно, тепер вони більше не робили шкоди своїм іграшковим друзям-звіряткам.
Звертаємось до всіх: не ображайте свої іграшки! Будьте чемними і добрими.

2-Б клас СЗШ №75 ім. Лесі Українки м.Львів

Другокласники зі Львова написали чудові твори, склали цікаві казочки та веселі віршики про свої улюблені іграшки. Молодці!
Білинський Олександр



Цього ведмедика мені подарували друзі моїх батьків, коли я тільки народився. Це була перша іграшка, що з'явилася в мене, а коли я трохи підріс, то стала улюбленою.
   Він великий, жовтобокий, сяє наче сонце. Коли я дивлюсь телевізор, чи просто сиджу на підлозі, він слугує мені великою подушкою, а коли бавлюсь, то на ньому можна й пострибати. Весело мені з моїм ведмедиком.
Загадка
Їсть малину, інколи ожину. Нікого не лякає, на зиму спати лягає.
Казка
Одного разу в далекій країні зустрілись ведмідь і слон, та такі стали приятелі. Якось покликав ведмідь слона до себе в гості. От прийшов слон, ведмідь пригощає його рибкою, а слоник каже: "Я рибу не люблю". "Чим хата багата, тим і рада" - відказує ведмідь. Трішки засмутився слон, та запросив ведмедя до себе. Прийшовши до слона, ведмідь побачив на столі багато бананів. Слон припрошував до столу, однак ведмідь нічого не їв. На тому і закінчилась дружба слона і ведмедя.


Сурма Ярина

Моя улюблена іграшка ведмедик. Я його люблю, бо він гарний і м'якенький. Мені його подарували, коли я була ще зовсім маленькою. З того часу ми з ним дуже подружилися і майже ніколи не розлучаємось, хіба, коли я навчаюсь у школі. Він завжди мені допомагає у навчанні. У нас з ведмедиком є наші маленькі секрети. Одним словом він мій найкращий друг і я його дуже сильно люблю!

Загадка
Все солодке полюбляє
Мед у бджілок забирає
Влітку бродить, взимку спить
Клишоногий пан?
Віршик
Ведмежатко ледве встало
Подушку з собою взяло
Та неспішно вийшло з хати
В школі мріяло поспати

2-Г СЗШ№12 м. Білої Церкви

До проекту "Іграшкова країна" вирішили приєднатися другокласники з м. Білої Церкви СЗШ №12.

Вітаємо Вас! Бажаємо успіхів, творчості та натхнення! 
Погляньте, які чудові твори накрапалися, 
як старанно оформлені!




Від душі, від серця брались - і рядочки написались...


Іграшку свою люблю, вам про неї розкажу!
Завдяки іграшкам ми краще пізнали один одного!

Чудові твори , коли пишеш з захопленням!
Почитайте, що у нас вийшло...


Творчі рядочки 3-А про улюблену іграшку

Учні 3-А класу СЗШ №12 м. Білої Церкви продовжують роботу над проектом. Вони дуже старались, адже кожен намагався у своїх рядочках донести до однокласників, що його іграшка найкраща і особлива. Данчук Вова
Моя іграшка - це літак. Мама купила маленький літачок, коли мені був лише один рік. Він був червоно-жовтого кольору. З розповіді мами я дізнався, що грався ним дуже-дуже довго. Літачок зараз вже старенький, зламався. Я і тато вирішили зробити своїми руками новий літак. Батько мене навчив користуватися різними інструментами: електролобзиком, рубанком та пилкою. Я підібрав необхідні матеріали, зробив деталі і ми зібрали літак. Він з дерева, світло - коричневого кольору. Мені він дуже подобається. А назвав я його Д-568. Буква "Де" - це перша буква нашого прізвища. Дві перші цифри - це вік мого батька, а остання - мій вік.